На жаль, ми, любителі їзди на велосипеді, в своїй більшості живемо в широтах, де є зима. Аж до 6-ти місяців наші колеса не торкаються асфальту. І коли голос Сергія Курдюкова починає асоціюватися ні з переглядом гранд турів, а з зимовим ув’язненням на велостанку і Zwift вже не вставляє, душа рветься на дорогу і вимагає швидкості. Якщо ви один із таких «байко хворих на голову» – тоді це стаття для вас.
Першим пунктом (п.1) я б хотів прописати найважливіше і основне. Якщо на дорозі ожеледь, навіть місцями – не виїжджайте, залишайтеся вдома. Це буде найраціональнішим і розумним рішенням. Ну, а якщо між сідлом і булками у вас щось таки є і це не дає вам спокою, тоді зробіть ваш виїзд максимально безпечним. Як зробити виїзд на велосипеді в ожеледь не останнім – читайте далі.
Кращий варіант – фетбайк. На ньому великої швидкості не розвинеш, але по стійкості не зрівняється ні з яким іншим.
На друге місце я б поставив байк. Покришки широкі, стійкості менше, ніж у фетбайка, але набагато більше, ніж у шосейника. До того ж форма керма дозволяє краще контролювати велосипед і дасть можливість вирулити, якщо вас раптом занесе.
Ну, а в цій статті ми поговоримо все таки про шосейники. Гравійник, безумовно, буде в перевазі. Дозволю собі поставити їх в один ряд для зимових доріг.
Далі я говоритиму про виїзд переважно по сухому асфальту та асфальту із ожеледицею місцями . На трасі, яка вкрита повністю кригою, на шосейнику вже точно нічого робити. Таку трасу ми маємо після дощу, коли чистий від снігу асфальт, покривається суцільною крижаною скоринкою.
А тепер поради.
Почніть із покришок
Вони торкатимуться криги, тому мають першочергове значення. Чим ширша покришка – тим більша площа зіткнення – тим краща стійкість. Покладіть на стільки широку, на скільки дозволяє вам рама. Приспустіть її – це збільшить площу контакту з асфальтом.Придбайте шиповану гуму. Ожеледиця часто зустрічається на схилах пагорбів, на другорядних дорогах і місцях їх перетину з головною, в тіні, в місцях, де вода стікає з пагорбів або ланів. Шипована гума дасть вам величезну перевагу перед літньою і збільшить в рази ваші шанси не впасти. Можете придивитися до таких покришок.
Добре підійдуть безкамерки. Ви можете їх сильніше приспустити і це значно знизить можливість проколу на гострій кризі.
Велотуфлі
Розслабте трохи педалі, щоб їх легше було вистьобувати. Можливо, краще подумати про велотуфлі МТБ – двосторонні педалі, розслабивши які при необхідності, можна швидше витягнути, і так само легше встебнутися. Рельєфна підошва, навіть не дивлячись на те, що покрита бахілами, буде мати краще зчеплення з поверхнею, особливо якщо поруч кучугури снігу.
Звичайно, якщо ви фанат зимової їзди, то краще придбати зимові велотуфлі. Топталки – опційно. Але на топталках це вже більше fun, а не тренування.
Щоб не замерзнути в ноги, використовуйте теплі вовняні шкарпетки. Якщо ваші бахіли не на стільки теплі, то на велотуфлі під бахіли можна натягнути шкарпетки і целофановий пакет, це старий метод. У туфлях залишиться місце для ваших пальців. Натягнувши по 2 носка на ногу, ви не залишите абсолютно ніякого простору для руху пальцями, та й кров гірше циркулюватиме і ви просто замерзнете.
Можна зовсім злегка опустити сідло – нижче центр ваги – легше керувати велосипедом в екстремальних умовах. Перевагою також є той факт, що нога дістає краще до поверхні і за певних невдач, ви будете більш стійким. Так само подумайте про можливість злегка підняти кермо – менш агресивна посадка непоганий помічник в керуванні велосипедом.
Асфальт із перемінними шматками криги погане поєднання для набору високої швидкості.
Імовірніше, їхати ви будете повільніше, ніж зазвичай. Не дуже швидка їзда в мінусову погоду може призвести до охолодження. Можливо, вам слід одягнутися трохи тепліше, ніж звичайно. Та й виключати варіант падіння ніяк не можна.Одна справа, якщо ви злегка прилягли в замет, встали, обтрусилися і поїхали далі. А якщо поламаєтесь? Охолонете ви швидко. Будьте готові до всіх несподіванок.
Перчатки
Немає неважливих деталей в одязі при їзді взимку. Але, напевно, найважливіша частина – це перчатки. З замороженими руками ви не тільки не зможете гальмувати, а й керувати велосипедом. Тому, поставтеся до цього екіпу відповідально. Вони повинні бути водонепроникними і вітрозахисними. А так як ви збираєтеся провітритися в мінусову температуру, то підкладка в них також повинна бути. Непоганим варіантом будуть «лобстери» – керованість не губиться, перемикатися \ гальмувати легко і в руки тепло.
Вибір маршруту
Звичайно, взимку хочеться покатати на максимально спокійній дорозі – тим більше з перспективою падіння на ожеледиці. Але другорядні дороги гірше чистяться і на них точно більше криги. Що не залишає нам великого вибору, як виїжджати на основну дорогу. Але перед виїздом на основну, перевірте все-таки другорядну – вам може сьогодні повезти і вона буде розчищеною.
Трохи забувши це ні з чим незрівняне «прекрасне» почуття, коли машина проноситься біля тебе в сантиметрах, після першого ж «облизування» підсвідомо хочеться «притулитися» ближче до бордюру або узбіччя. Але не слід піддаватися такому розумному інстинкту виживання. Біля узбіччя або бордюру буде багато сміття, наїхавши на який можна як проколотися, так і впасти. Вода з талого снігу зазвичай збирається на краю дороги і замерзає, утворюючи лід. Це ще один мінус. І не останній – притулившись вправо, ви обмежуєте себе в просторі і лімітуєте в можливостях при необхідності об’їхати або кригу, або перешкоду. Ну, і каналізаційні люки доки ніхто на центр дороги не переніс.
Необхідно завжди тримати в голові, що уповільнення руху, а тим більше зупинка займатиме більше часу і відбуватиметься повільніше. Але після декількох разів ви приловчитеся розраховувати відстань гальмування і цей навик довгограючий. При можливості і при наявності вибору, виїжджайте на велосипеді з дисковими гальмами. Вони ефективніші взимку і менше схильні до обмерзання. «Крабиками» можете тренуватися спочатку гальмувати поперемінно – натиснули злегка, відпустили, натиснули – відпустили.
Завжди на дорозі є місця без льоду. Виберіть собі чисту доріжку, якщо вона знаходиться на вашій смузі. У другу і наступну смугу я б вкрай не рекомендував перебудовуватися. Проблема чистих смуг, що вони часто перетинаються крижаними струмками, і вони не бувають абсолютно рівними. Часто-густо вам необхідно буде перетинати кригу і перебудовуватися на іншу суху доріжку.
Добре, коли крижаний струмок йде поперек дороги. А що якщо він йде паралельно вашому руху і іноді злегка змінює траєкторію то вліво, то вправо? Намагайтеся перетинати його максимально близько до 90 градусів. Як би не було, цей крижаний струмок буде опуклим і, заїхавши на нього паралельно, ви серйозно ризикуєте впасти.
Наступна небезпека, яку вам слід уникати – підмерзла розмітка. Намагайтеся не перетинати її, а якщо перетинаєте, то робіть це якомога плавніше – без ривків і різких рухів.
На слизькій поверхні педалюйте максимально плавно. Кожен різкий натиск на педаль може призвести до пробуксовки, перекосу велосипеда і падіння. Якщо вам необхідно пригальмувати – ні в якому разі не тисніть тільки на переднє гальмо. Ви можете злегка «травити» задній або два гальма одночасно, з невеликою перевагою на задній. Якщо вас понесло, відпустіть гальмо і будьте готові виставити ногу.
При виборі маршруту, зверніть увагу на кут дороги. Дорога завжди йде під кутом від центру до краю. На одних дорогах він більший, на інших – прийнятний. Їхати по центру дороги, де кут відсутній – гра в рулетку. Хіба що вас супроводжує ззаду і спереду камаз. Тому уникайте крутих нахилів. На них площа зчеплення ваших покришок буде зменшена. До цього додається ще й гравітація, яка в цій ситуації працює проти вас.
Якщо вам потрібно повернути або дорога повертає, то на відміну від сухого асфальту, де ви завалюєте велосипед в напрямок повороту, ви намагаєтеся тримати велосипед максимально перпендикулярно. Виглядає і відчувається воно неприродньо, як робот, але цим ви зберігаєте максимально площу зчеплення покришки з поверхнею. Вибирайте максимально можливий великий радіус повороту.
Тримайте каденс злегка заниженим. Крутячи швидко ногами, ви ризикуєте втратити контроль над балансом. Не потрібно, звичайно, ставити «края» – все, що справа. Але якщо ваш робочий каденс 90 оборотів за хвилину, то 80 буде прийнятним. Хоча, в цьому випадку, вам необхідно персонально для себе підібрати оптимальну кількість обертів, що дозволятиме максимально контролювати велосипед. Вправи на поліпшення каденса залиште для роботи на велостанку.
Якщо вас понесло, наприклад, ліворуч, то вам необхідно виставити ліворуч коліно і постаратися перенести центр ваги так само ліворуч. Вам необхідно стабілізувати занос, вирівняти велосипед і поставити його на повну покришку. Якщо швидкість невисока, то можна виставити праву ногу і спробувати стати. На великій швидкості трюк з виставленої ногою не працює.
І ще кілька порад
Тримайте кермо міцно, але не затискайте. Якщо ви затиснуті, то виникнуть перекоси в балансі велосипеда, що неодмінно призведе до падіння. Ніхто не говорить, що потрібно їхати «без рук» або тримати кермо двома пальцями. Але шию, плечі й руки не перевантажуйте.
Якщо ви знайшли кілометрів п’ять чистого асфальту, а далі ожеледиця, то просто кружляйте на чистій ділянці. Коло в 10 км – не найгірший варіант. До того ж, ви будете чергувати їзду за вітром і проти, що не дасть вам ні переохолодитися проти вітру, і не перегрітися за вітром.
Ще одна небезпека – ви можете впасти не самі, а вас просто може збити машина, яку понесло на кризі. У такому випадку, цього уникнути не вдасться. Дивись п.1.
Падати, звичайно, трохи м’якше в зимовому екіпі, але все одно дуже боляче.
Одягайтеся раціонально тепло. Підтримуйте певний темп і пульс. Якщо ви одяглися занадто тепло або вкручуєте дуже старанно, то ви сильно спітнієте і це ні до чого хорошого в мінусову температуру не призведе. Вам ні в якому разі не можна буде зупинятися навіть на нетривалий час.
Не крутіть кермом. Переднє колесо, яке занесе в сторону на ожеледиці не дасть вам шансів утримати велосипед.
Не вставайте на ноги на слизькій дорозі. Це може призвести до пробуксовки заднього колеса, нахилу велосипеда в сторону, втратою зчеплення і падінням.
Не крутіть головою – зміщення центру ваги і ви поведете в сторону велосипед. Не робіть різких рухів – все повинно бути плавно, slow motion.
Якщо ви заїхали на полій, непоганим рішенням буде не крутити педалі, а спокійно його проїхати.
І друга головна порада – якщо ви не впевнені в подоланні будь-якої слизької ділянки, пройдіть цю ділянку пішки. Краще нехай ваша корона валяється на асфальті, а ніж ви. Їзда взимку в ожеледь – той ще екстрим. Неймовірно прокачує психіку, швидкість прийняття рішень, техніку їзди на велосипеді, наповнює залізом велотруси спереду (буває і не залізом і ззаду).
Виїхавши в ожеледь на велосипеді не чекайте дзвінка від президента з поздоровленнями, звання героя і медалі. Ризики дуже великі. Завжди дивіться п. 1.
Big Up Urself !!!