Гелі на стільки укорінилися в нашому спортивному житті, що ми починаємо забувати про повноцінну їжу на змаганнях і тренуваннях. Нудотний солодкий присмак у роті асоціюється з болем і стражданнями. Але попри все на світі ще є люди, науковці, які намагаються поліпшити наше гастрономічне життя, і діляться з нами своїми дослідженнями.
КАРТОПЛЯНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
У грудні 2019 року видання Journal of Applied Physiology оприлюднило дослідження, в якому взяло участь 12 велосипедистів (небагацько). Мета цього дослідження полягала в тому, щоб нагодувати частину велосипедистів картоплею і подивитися, як їх від неї «вставить» і як їм їхатиметься. Спортсменів розділили на три контрольні групи. Перша група їхала на гелях, в яких були відсутні будь-які стимулятори, як кофеїн, наприклад. Другій групі пощастило менше – її годували підсоленим картопляним пюре. Над третьою зовсім познущалися – їм давали тільки воду. Всі велосипедисти однаково поснідали і після 2-х годин відпочинку, під час якого здавали кров і сечу, погнали на 2-х годинну TT.
Тренувальний заїзд розпочинався із розминки з включеннями, а потім по ходу дистанції велосипедисти робили прискорення і симулювали їзду в гору. Під час заїзду у спортсменів брали кров, також проводили аналізи за допомогою газоаналізатора. Основними показниками крові були рівень глюкози і лактату. Також оцінювалася вага тіла, температура, рівень вуглекислого газу та інші показники.
Зі зрозумілих причин, абсолютним лузером у випробуванні стала група, яка пила тільки воду. А ось переможців визначити так і не вдалося. У гелевій і картопляній групі показники були практично однакові. Тобто різниці між харчуванням гелями або пюре не виявили. І на це є кілька причин.
Перша з них – високий глікемічний індекс картоплі. Засвоюється її багато, швидко і вона дає чимало енергії. Друга – гелі роблять із мальтодекстрину, тобто крохмалю. А де, як не в картоплі його багато? До того ж, в картоплі досить багато критичного для роботи м’язів і водного балансу природного калію.
Як експериментатори приготували картоплю
Спочатку картоплю зварили в мікрохвильовій печі (варвари), очистили від шкірки і перемололи в кухонному комбайні. Потім взяли цю картоплю і гель для аналізу й перевірили в них вміст неструктурних вуглеводів, загальний показник частки яких ми можемо переварити. Зроблено це для того, щоб визначити однакову кількість «вуглів» в 1 порції картоплі і гелю.
Далі взяли 1,1 кг картоплі, запекли її в шкірці, що на виході дало 548 г – в чистих вуглеводних цифрах це 120 г вуглеводів. Якраз по 60 г на годину. Запечену картоплю перемололи з 478,5 мл води і додали 2,4 г солі, аби підігнати склад і консистенцію під обрані гелі. Після чого охолодили як гелі, так і картоплю в холодильнику. Одним із бонусів охолодженого пюре перед гелями було те, що температура тіла під час експерименту була нижча на 0,5 градуса. А переважна більшість енергії йде не на механічне напруження м’язів, а на боротьбу з перегрівом.
І тут виникає головне питання – на скільки зручно возити з собою в кишені півкіло картоплі.
На скільки естетична і смачно холодна пюрешка? Деякі гонщики просто відварюють картоплю, розрізають її на четвертинки і складають в пакет. Інші беруть запечену картоплю. Якщо з вами їде технічка, то проблема транспортування відпадає. Якщо ви самотній вовк, то можете проекспериментувати спочатку на середніх дистанціях – як вам заходить і на скільки баки у вас поповнюються після продукту, який не доїв колорадський жук.
Якщо ви креативні по життю, то зможете знайти себе і в кулінарії. Спробуйте солодку картоплю, наприклад. Додайте туди трохи меду або коричневого цукру, корицю. Можете додати до картоплі і сир, він буде ситнішим і працюватиме довше. Ваша фантазія може бути безмежною. Єдиний кордон – це ваш шлунок, який щось зможе переварити безболісно, а щось потягне вниз.
Головне, не боятися нового. Завжди можна знайти енергію навіть у такому непривабливому на перший погляд продукті, як картопля.